Україна: День кримського спротиву російській окупації
Події
1616 — Галілео Галілей прийняв присуд інквізиції щодо повної відмови від теорії геліоцентризму, але нібито заявив: «Все ж таки вона обертається».
1815 — засланий на Ельбу Наполеон втік з острова, щоб почати своє друге правління.
1832 — реакція на Листопадове повстання: Микола I оголосив Королівство Польське нероздільною частиною Росії, скасовані елементи польської державності.
1886 — у Горлівці А. Міненков та О. Ауербах добули першу в Російській імперії ртуть.
1935 — Роберт Ватсон-Ватт продемонстрував британським ВПС технологію радару.
1939 — за винесеним вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР у Москві розстріляно перших осіб УСРР та КП(б)У — П. Постишева, С. Косіора та В. Чубара
1987 — англіканська церква дозволила жінкам бути священиками.
1992 — Ходжалинська різанина
2004 — Європейський парламент визнав сталінську депортацію чеченського народу актом геноциду.
2014 — День спротиву окупації Криму. Цього дня у Сімферополі відбувся мітинг українців та кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.
Народились 26 лютого
1564 — Крістофер Марлоу, англійський драматург і поет, ймовірний співавтор Шекспіра.
1802 — Віктор Гюго, французький письменник.
1817 — Василь Лазаревський, український громадський діяч, белетрист. Як і його брати, Василь Лазаревський брав активну участь у долі Тараса Шевченка.
1829 — Леві Стросс, «батько джинсів».
1842 — Каміль Фламмаріон, французький вчений, автор «Популярної астрономії».
1849 — Леонід Позен, український скульптор-передвижник.
1892 — Петро Барановський, радянський архітектор-реставратор, археолог, який ще 1966 року публічно виступив із вимогою відбудови собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві
1898 — Кость Степовий-Блакитний, отаман Степової дивізії, головний отаман Холодного Яру.
1943 — Казимира Прунскене, литовський економіст і політик, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності.
1954 — Реджеп Тайїп Ердоган, прем'єр-міністр Туреччини (2003—2014), президент Туреччини з 2014 року.
1986 — Сергій Цимбал, український військовик, вояк батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Герой України.
Вищу освіту здобув у Національному університеті державної податкової служби України м. Ірпінь на факультеті податкової міліції, де в 2006 році отримав дипломи бакалавра та спеціаліста за спеціальністю «Юрист», спеціалізація «Оперативно-розшукова діяльність». Паралельно закінчив у 2007 році заочне відділення академії юридичного факультету за спеціальністю «Юрист» та отримав диплом зі спеціалізацією «Фінансове право».
Після закінчення академії в 2007 року проходив піврічну підготовку в Марселі — у Французькому легіоні.
У 2010—2012 рр. здобув третю вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (м. Харків) на заочному відділенні судово-прокурорського факультету.
В період з 2012 по 2013 рр. після завершення навчання рік працював слідчим у прокуратурі міста Краснодоні Луганської областіна посаді слідчого районної прокуратури.
Із початком російсько-української війни чотири рази звертався до військового комісаріату з проханням бути мобілізованим, але отримав відмову.
21 липня 2014 року записався добровольцем у Збройні Сили України на підставі Наказу Президента України № 607 у військову частину В0676 25 добровольчого батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Мав військове звання рядовий солдат, обіймав посаду номера обслуги стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, був розвідником. Військову підготовку на полігоні Сергій проходив 1,5 місяці в смт Десна Козелецького району Чернігівської області. Мав позивний «Легіонер».
7 жовтня 2014 року Сергій Цимбал та ще три солдати пішли у розвідку й потрапили в засідку російських спецпризначенців (близько 15 осіб). Він загинув, прикривши собою відхід розвідувальної групи. Потрапишви в оточення з усіх сторін, Сергій Цимбал вибіг на горбок, відволікши увагу терористів, тим часом розвідгрупа відійшла. Сергій до останнього відстрілювався кулеметом, ціною власного життя врятував бойових побратимів. Йому було 28 років. За словами побратимів, він був душею батальйону.
Поховали Цимбала Сергія Володимировича на центральному кладовищі 10 жовтня 2014 року в селищі Ставище.
Залишилися дружина Лілія та син Олександр.
Померли
1901 — Луцина Цвєрчакевичова, польська журналістка, автор кулінарних книг і посібників про ведення домашнього господарства.
Події
1616 — Галілео Галілей прийняв присуд інквізиції щодо повної відмови від теорії геліоцентризму, але нібито заявив: «Все ж таки вона обертається».
1815 — засланий на Ельбу Наполеон втік з острова, щоб почати своє друге правління.
1832 — реакція на Листопадове повстання: Микола I оголосив Королівство Польське нероздільною частиною Росії, скасовані елементи польської державності.
1886 — у Горлівці А. Міненков та О. Ауербах добули першу в Російській імперії ртуть.
1935 — Роберт Ватсон-Ватт продемонстрував британським ВПС технологію радару.
1939 — за винесеним вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР у Москві розстріляно перших осіб УСРР та КП(б)У — П. Постишева, С. Косіора та В. Чубара
1987 — англіканська церква дозволила жінкам бути священиками.
1992 — Ходжалинська різанина
2004 — Європейський парламент визнав сталінську депортацію чеченського народу актом геноциду.
2014 — День спротиву окупації Криму. Цього дня у Сімферополі відбувся мітинг українців та кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.
Народились 26 лютого
1564 — Крістофер Марлоу, англійський драматург і поет, ймовірний співавтор Шекспіра.
1802 — Віктор Гюго, французький письменник.
1817 — Василь Лазаревський, український громадський діяч, белетрист. Як і його брати, Василь Лазаревський брав активну участь у долі Тараса Шевченка.
1829 — Леві Стросс, «батько джинсів».
1842 — Каміль Фламмаріон, французький вчений, автор «Популярної астрономії».
1849 — Леонід Позен, український скульптор-передвижник.
1892 — Петро Барановський, радянський архітектор-реставратор, археолог, який ще 1966 року публічно виступив із вимогою відбудови собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві
1898 — Кость Степовий-Блакитний, отаман Степової дивізії, головний отаман Холодного Яру.
1943 — Казимира Прунскене, литовський економіст і політик, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності.
1954 — Реджеп Тайїп Ердоган, прем'єр-міністр Туреччини (2003—2014), президент Туреччини з 2014 року.
1986 — Сергій Цимбал, український військовик, вояк батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Герой України.
Вищу освіту здобув у Національному університеті державної податкової служби України м. Ірпінь на факультеті податкової міліції, де в 2006 році отримав дипломи бакалавра та спеціаліста за спеціальністю «Юрист», спеціалізація «Оперативно-розшукова діяльність». Паралельно закінчив у 2007 році заочне відділення академії юридичного факультету за спеціальністю «Юрист» та отримав диплом зі спеціалізацією «Фінансове право».
Після закінчення академії в 2007 року проходив піврічну підготовку в Марселі — у Французькому легіоні.
У 2010—2012 рр. здобув третю вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (м. Харків) на заочному відділенні судово-прокурорського факультету.
В період з 2012 по 2013 рр. після завершення навчання рік працював слідчим у прокуратурі міста Краснодоні Луганської областіна посаді слідчого районної прокуратури.
Із початком російсько-української війни чотири рази звертався до військового комісаріату з проханням бути мобілізованим, але отримав відмову.
21 липня 2014 року записався добровольцем у Збройні Сили України на підставі Наказу Президента України № 607 у військову частину В0676 25 добровольчого батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Мав військове звання рядовий солдат, обіймав посаду номера обслуги стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, був розвідником. Військову підготовку на полігоні Сергій проходив 1,5 місяці в смт Десна Козелецького району Чернігівської області. Мав позивний «Легіонер».
7 жовтня 2014 року Сергій Цимбал та ще три солдати пішли у розвідку й потрапили в засідку російських спецпризначенців (близько 15 осіб). Він загинув, прикривши собою відхід розвідувальної групи. Потрапишви в оточення з усіх сторін, Сергій Цимбал вибіг на горбок, відволікши увагу терористів, тим часом розвідгрупа відійшла. Сергій до останнього відстрілювався кулеметом, ціною власного життя врятував бойових побратимів. Йому було 28 років. За словами побратимів, він був душею батальйону.
Поховали Цимбала Сергія Володимировича на центральному кладовищі 10 жовтня 2014 року в селищі Ставище.
Залишилися дружина Лілія та син Олександр.
Померли
1901 — Луцина Цвєрчакевичова, польська журналістка, автор кулінарних книг і посібників про ведення домашнього господарства.